Свого часу накатав не малий відгук на аніме по цій манзі, і ось захотілося глянути саму мангу. Чесно? Сподобалася у багатьох моментах і потрапила навіть у топ. Але дещо хотів би відразу ж відзначити, це топова жГГ з яйцями з сильвериту або адаманта, яку не раз рятував мороз, що це навіть заграло новими фарбами. Ну і один із найважливіших аспектів: автор часто грається з глядачем і далеко не завжди відразу можна зрозуміти, що є що, але потім миттєво розкривається, все стає на свої логічні місця (як приклад, ким був привид який переслідував Дзена та його суть). Ну і свого часу саме так і уявляв примар, ще в дитинстві, що вони ось так блукають серед нас і т.д.
Мальовка відмінна і атмосферна (не завжди, але) в якому очі красиво і виразно намальовані, чому згадав Насуверс, з його містичними очима в очі… Ну і монстри намальовані з фантазією і у кожного є свої нюанси/родзинка та різноманітні цікавості придумані автором (привид матері Дзена, яка була без вух). У якомусь розділі він їхню рисовку і глибину (?) розкривав. Прям монструм якийсь.
Багато посилань на міфологію та різні твори жанру трилер та хорор (Сайлент Хілл наприклад). Можливо, автор цьому всьому данину віддає.
В аніме було сильно затягували безліч сцен. Тут динаміка хороша, читається добре і легко, занурення теж на хорошому рівні. Відмінні переходи між реальністю та духовним світом, реально добре зроблені та поставлені. Велика рідкість (зараз лише «Ласкаво просимо до NHK» та твори Сатоші Кона можу пригадати, манга тут особливо виділялася), але в аніме так само було. Варто відзначити вдалі переходи з різною атмосферою і тонами, з серйозного, небезпечного, загадкового на простий слайс, комедію або милоту. Комедійна подача теж непогана у цій трагікомедії з милими, зворушливими моментами.
Про це вже не раз писав, але в цій манзі (аніме теж) придатний сюжет, у тому плані, що його не так легко читати, не завжди зрозумієш, що буде далі. Автор добре і вдало грається з цим і подає, вже рідко таке буває, все дуже читане (нещодавно дивився «Виви пісня флююріового погляду», в якомусь сенсі навіть трохи зламався і дивитися після нічого не хочеться, читав 8/9 з 10)=/ А тут такий подарунок в аніме був і в манзі це все продовжилося. Найчастіше він у такий спосіб багато штампів обійшов, хай деяка суть і залишалася. Як ситуація з Дзеном, начебто травмована дитина, але її не виправдовують цим, бо вона через це не стала злочинцем, як часто це буває=/ І в даному ключі навіть не віритися, що таке вже може бути=/ Причому твір досить нове, значить можна так робити, так?... З іншого боку, автор таке як починає заграватися, не потрібно так перегравати, повторюючи один і той же прийом щоразу. Мова про лікарню, дівчинку та матір у ній, які бачилися Міко. З іншого боку, той самий драматизм працює, напевно=/ Ну і можливо майже відразу ж мав рацію, коли написав що ситуації в яндері з сестрою схожі, як у Дзена з матір'ю. Гіперопіка, яка межує з егоїзмом і не бажання нічого чути від іншого.

Прода.

Міко молодець, веде себе адекватно і гідно, у міру своїх сил, в положенні, в яке вона потрапила=/ Її витримки і самоконтролю варто позаздрити. Брату її теж до речі респект і це камінь на город іншим чоловічим персонажам з інших творів, коли тут майже всі чоловічі придатні. Про кого йдеться? Про того любителя коте, який так собі виглядає на перший погляд, трикстер Ромм (він чимось схожий на Reaver з Fable 2|3) і Дзен, який порінувальний, придатний і розуміючий вчитель. Цікаво як далі автор буде їх, їхню історію та інше – розвивати за сюжетом. З тих хто ще зайшов, окрім цих – це бабця, та що Хресна району і додали ще цікаву та привабливу сталкерку яндере Мітіру Ітідзьо (як хтось правильно помітив, її дизайн нагадує «Клеймор»),якій дуже подобається Міко і яка вирізняється особливим зовнішнім виглядом в її очах (до речі, тентаклі атакують інших, коли від них йдуть якісь емоції - страх, агресія або якісь дії, які спрямовані на Міко, тобто можливо яндерн її захищає:З). Прям Лавкрафта згадав коли її побачив з боку Міко... Ще яндере мало не є тому що модель, а через те, що вбиває і висмоктує з привидів всю їхню темну, негативну енергію. Та й персонажі майже всі виглядають привабливо.

Багато досі цікаво, але все одно не зрозуміло. Проте автор дає відповіді у цьому творі і лор поступово розширюється, тому… далі буде, напевно=/ Хоча тепер вже можна дещо відзначити, що й робиться. Багато примар явно не заспокоєні з різних причин, грішники, суїцидники, ті хто відзначився в реалі якимись мерзенними справами тощо. Є правда та світлі. До речі, після того як зупинили того вартового в Храмі з духами лисицями, розбили як би печатку звільнивши дівчину, яку принесли в жертву, щоб її дух щось сторожив, що докучало людям, поки вони не пішли на крайні заходи або це була традиція така. Так ось після звільнення духу (Ромм з самого дитинства хотів це зробити, причому з трагічними наслідками в результаті), після цього прокинулося щось величезне, поки не зрозуміло, що це було таке. Аби згодом не довелося Міко (чи когось ще) приносити також у жертву, щоб його назад запечатати в тому храмі. Також згодом привиди сильніше впливатимуть на оточення, на Хану вже.
А так далі буде, ну мабуть ...
Ps трохи погарячкував з тим, що мальовка відмінна, знову таки читав з телефона=/ Потім дивився на ПК і зрозуміло, що реакція зовсім інша була. Щоправда, тут звичайно краще, але ситуація приблизно аналогічна до тієї, що була з мангою Ореімо рут Аясе Арагакі. Проте це не скасовує той момент, що вона приємна, персонажі також виглядають, вона має свій стиль, а привиди не однотипні/одноманітні, вони різноманітно і дуже добре намальовані, мають свої нюанси/особливості.