Багато в чому манга залишала враження під час прочитання – цирка з кіньми, ось честне слово. Багато було безглуздого і безглуздого, наприклад, тут Кей каже треба вбити головкому Імперії Токіо, а наступного моменту - відпускає його, що в результаті призводить до недобрих наслідків. Проте в манзі картина звичайно більш цілісна вимальовується, все ж подібна подача і сприйняття всього що читаю в коміксах/графічних романів - це все-таки не моє, вкотре переконуюся. Хоча ось ранобе заходить, тому місцями аніме мені навіть більше зайшло, не дивлячись на явний сумбур і зім'ятість. Причому безглуздо не визнавати те, що в манзі все було куди більш досконало і ті ж персонажі куди краще були розкриті (чого варте лише Акіра). Але все по порядку...

Почну із самого початку манги. Наскільки ж більш розгорнутий вступ, який дає набагато більше відповідей, ніж аніме, а також куди краще починає знайомство з персонажами. Загалом у плані подачі інформації манга звичайно аніме кладе на лопатки, бо тут все більш інформативніше подається. Причому і сама розповідь йде набагато плавніше, немає того сумбуру і зім'ятої подачі, причому подій набагато більше (наскільки більше стали інтриги та маніпуляції, причому і в плані грандіозності), як і персонажів, а сама історія подається куди більш цільно і мені дуже зайшла, але не без дурниць і конкретної відсеб'ятини (сумніваюсь, що є щось таке, де такого просто не було б). Сам сюжет йде приблизно тією ж траєкторією і в той же час інший. Чого тільки вартий момент із фактично постапокаліпсисом, такого в анімі й близько не було. А що в анімі, що в манзі сюжет зроблений так, що не знаєш, що буде в продовженні - це безумовно тішить і це все, що споглядає, занурює у твір з тельбухами, що від нього неможливо відірватися, як би там не було. Також було набагато більше філософствувань і різних міркувань. Все ж незважаючи на все, місцями сприймалося і читалося манга і її наратив дуже важко. Але кінцеві томи викликали вау ефект... Скільки всього... скільки сенсу у всьому передав автор!

Мальовка відмінна і детальна, як візуальна графіка та постановка + те саме і з екшн сценами - це все просто титанічна праця. При всьому тому, що діалоги теж придатні і переважно до місця (тобто сценарій теж на рівні).

Можливе буде продовження.

У персонажа набагато краща мотивація і введення в події, єдине у кого з цим все було на рівні в аніме - це звичайно Полковник Сінісіма і Тецуо, якого поглинула сила. Але в першоджерелі показано наскільки краще переплітаються персонажі і ким вони є. Наприклад, був дуже здивований, коли побачив на руці релігійного фанатика номер, а також це була вона, а не він. Звичайно ж йдеться про Пані Міяко, яку зовсім в аніме не оцінив і не дооцінив, її мотиви та прагнення, також як її характер, особистість та історію. Та Кей виявилася медіумом, і служила провідником, хоча це було зрозуміло і в адаптації. Та й якщо так дивитися, то в аніме у мене викликав здебільшого повагу лише Полковник, коли в манзі, практично всі персонажі цікаві (навіть епізодичні) і у всіх краще розкриті як історії, травми/комплекси, особистості, характери та їхні риси. Деякі з них стали віртуознішими, причому й грають у свою гру. Тому їх мотивації не викликають будь-яких нарікань, як і їхні взаємини. Також багато з них заграли зовсім іншими фарбами, як та ж релігійна фанатичка, яка виявилася не зовсім такою, якою її спочатку малював, причому вважав їх часто куди більш плоскими, ніж виявилося насправді. Якщо взяти когось на замітку, то думаю найкраще піддослідною "свинкою" у цьому процесі виступив Сетаро Канеда. В аніме часом не розумів, звідки в нього береться вогник, коли в першоджерелі - це все подали з самого вступу. Все ж таки він страшний попаданець, який часом створює забавні сіутації, з яких він з успіхом викручується, що подекуди виглядає так собі, а часом смердить і створює ефект/враження мерісьюшності, ну ок, бо таке практично скрізь=/ Якщо говорити про нього як особистості ... то схожий він на відвертого соціопату, воно і зрозуміло, де і як він жив, в якому оточенні та за яких обставин, дитину вулиць, інакше не скажеш. А ось риси його... гордий, подекуди самозакоханий, сміливий, буває періодично проникливий, самовдоволений і цілеспрямований, винахідливий і безрозсудний. Хоча його ставлення до Тецуо... наскільки добре тут піднято тему дружби (як і в тому ж Берсерку, Зошиті, Код Гіас, Devilmen, Shigurui і т.д.), що він то збирався мстити, то метався між своїми почуттями... і часом відволікався від цього всього на речі які йому дорожчі, ніж Кей наприклад.

Продовження.

Деякі події були краще розкриті, як самі бандитські/байкерські розбірки. Набагато краще розкрили "революціонерів" і до чого довели їхні дії, а також чого привели їх ляльководи. Військові, держава(и) та поліція поводяться як практично в будь-якому класичному кіберпанку і це подається набагато вишуканіше. Також в аніме між рядками Тецуо говорив, що якщо буду їсти таблетки, то стану таким як ті діти-старі, тут же дана тема розкривається досконало, що як і чому. Тому в аніме багато чого доводилося додумувати самому і при першому перегляді - це просто не зможеш переварити, хоча не сказав би, що їжа для розуму - це погано. Але й не варто забувати, що наскільки краще показали цілі експериментів і як їх проводили... хоча багато було зрозуміло і в адаптації. Проте тут все набагато знову таки... досконально.

Загалом якщо під підсумок.

Чи гірше став ставиться до аніме? Та жодного разу. Його варто і ще раз варто дивитися. Як би там не було, хоч щодо і десь між рядків, але аніме саму концепцію манги передало, хай і не так досконало, на жаль. Але тут були конкретні причини, 2 години повнометражного аніме Якщо б був серіал або хоча б трилогія, тоді так, але що маємо, то маємо. Мене в принципі результат задовольняє, бо зроблено якісно та талановито. Але якщо буде бажання, інтерес та час, для повної картини можна й подивитися мангу, вона того варта. З усіх манг що повністю прочитав, ця одна з найкращих та топ, але не сама верхівка.

ps

Шкода, свого часу, як читав, не зробив більше шпаргалок по лору і т.д. А тепер мало пам'ятаю, чи були там тонкі моменти.