Уся справа у тому, що "20 століть" (хоча зауважу, що людство існує набагато довше) оці "вона оберігає очаг, а він добитчик" - всього лише нав'язані гендерні ролі.

Наше суспільство майже всю свою історію існує в патріархальних рамках, де чоловіки свідомо обмежують права жінок.

Жінці просто не дозволялося робити інший вибір, окрім як лишатися дома і мовчки потурати своєму чоловікові. І твердження "тільки чолвіки тяжко працювали" є хибним хоча б тому, що жінки так само мали статус рабинь/кріпачок/служок абощо, але разом з тим мали ще нести на собі оті самі обов'язки "домашнього вогнища" (зокрема мова про хатні справи та догляд за дітьми).

Чи справді до цього ми жили "нормально"? Нагадаю, що ми століттями жили без електричного світла, мобільного звязку та інтернету. Але чомусь технологічний прогрес більшість влаштовує, у той час як розвиток суспільства і переосмислення суспільних звичок здаються дивними/зайвими.

Зрештою, за статистикою саме чоловіки найчастіше є агресорами по відношенню до жінок. Тож не дивно, що багато, хто з жінок почувається у незбеці та тривозі поруч з чоловіками. І не рідко саме страх і породжує ненависть.

Окремо хочу ще додати, що феміністський рух не є рухом проти чоловіків і не має на меті нести ненависть до них. Фемінізм це перш за все за рівність міжж усіма членами суспільства. Але оскільки часто представниці фемінізму стикаються з опором саме від чоловіків, то й враження може скадатися, що все це проти чоловіків.